володіти

-і́ю, -і́єш, недок., ким, чим.

1) Мати що-небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.).

2) також без додатка. Те саме, що володарювати.

3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові, своїй волі. || Опановувати, охоплювати когось (про думки, почуття).

4) Уміти діяти, користуватися чим-небудь. || Добре знати що-небудь.

••

Володі́ти перо́м — пишучи, майстерно викладати свої думки.

5) Бути спроможним рухати частинами свого тіла.

••

Володі́ти собо́ю — уміти стримувати себе, триматися врівноважено, спокійно.